- пустий
- -а́, -е́.1) Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. || Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). || Безлюдний, ненаселений або малолюдний. || Ніким, нічим не зайнятий; вільний. || розм. Пригот. без м'яса, жирів і т. ін.; пісний. || перен. Позбавлений виразу (про очі, погляд).••
Пуста́ поро́да — породи, що входять до складу викопної мінеральної сировини і не мають практичної цінності.
2) Який має всередині порожнину; порожній, порожнистий.3) перен. Позбавлений змісту, убогий змістом; беззмістовний, порожній. || Який не має значення, несуттєвий.••Пусті́ слова́ — позбавлені змісту, сенсу слова, фрази, розмови і т. ін.
4) перен. Несерйозний, духовно обмежений, легковажний (про людину).5) у знач. ім. пусте́, рідко пусте́є, -то́го, с. Те, що не має істотного значення, не заслуговує на увагу; щось поверхове, беззмістовне.6) у знач. присудк. сл. пусте́, рідко пусте́є. Не варто уваги або зусиль; дрібниця. || Уживається як вигук у знач. дрібниця!, дарма!, дурниця!.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.